тамувати
Тамува́ти, -му́ю, -єш
гл.
1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Словник української мови ГрінченкаТамува́ти, -му́ю, -єш
гл.
1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Словник української мови Грінченка