тамування

Тамува́ння, -ня

с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.

Значення в інших словниках

1. тамування — тамува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тамування — ТАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тамува́ти. Сцена мужнього тамування сліз – сліз від болю, образи й неспроможності допомогти – завжди потрясала своєю художньою правдою (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тамування — -я, с. Дія за знач. тамувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тамування — Тамува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тамування — ТАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тамува́ти. Сцена мужнього тамування сліз — сліз від болю, образи й неспроможності допомогти — завжди потрясала своєю художньою правдою (Збірник про Кроп., 1955, 273).  Словник української мови в 11 томах