тарабанити —
див. барабанити; говорити; нести; стукати
Словник синонімів Вусика
тарабанити —
ТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. 1. що і без дод., рідко. Те саме, що бараба́нити 1. Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили (І. Франко); // що і без дод., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно.
Словник української мови у 20 томах
тарабанити —
Ню, -ниш, недок. Нести. Кажуть, що його бачили на сільській дорозі, де він порожнім полуднем мандрував пішака, тарабанячи за собою валізу (О. Ульяненко).
Словник сучасного українського сленгу
тарабанити —
-ню, -ниш, недок., розм. 1》 неперех., рідко. Те саме, що барабанити 1). || також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. 2》 неперех. Часто й гучно стукати (у двері, вікно тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
тарабанити —
ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...
Словник синонімів української мови
тарабанити —
ТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. 1. неперех., рідко. Те саме, що бараба́нити 1. Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили (Фр., VII, 1951, 348); // також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно.
Словник української мови в 11 томах