тараракати

Тараракати, -каю, -єш

гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.

Значення в інших словниках

1. тараракати — тарара́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тараракати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. тараракати — ТАРАРА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити швидко, без зупину.  Словник української мови у 20 томах