тараракати
Тараракати, -каю, -єш
гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тараракати — тарара́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тараракати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- тараракати — ТАРАРА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити швидко, без зупину. Словник української мови у 20 томах