тараракати

Тараракати, -каю, -єш

гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тараракати — тарара́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тараракати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. тараракати — ТАРАРА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити швидко, без зупину. Словник української мови у 20 томах