тараракання
Тараракання, -ня
с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Тараракання, -ня
с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.