тарарах

Тарарах!

меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Шейк. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде. Ном. № 3951.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарарах — тарара́х вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. тарарах — див. бух; шасть Словник синонімів Вусика
  3. тарарах — ТАРАРА́Х, виг., рідко. Те саме, що тара́х. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде (Номис); * У порівн. Читаючи ту статтю, почуваєш, що кожний абзац ніби – тарарах голоблею, тарарах! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. тарарах — виг., рідко. Те саме, що тарах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарарах — ТАРАРА́Х, виг., рідко. Те саме, що тара́х. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде (Номис, 1864, № 3951); *У порівн. Читаючи ту статтю, почуваєш, що кожний абзац ніби — тарарах голоблею, тарарах! (Вишня, II, 1956, 399). Словник української мови в 11 томах