тарганець

Тарган, -на

м.

1) Тараканъ, Blatta. Вх. Зн. І. 5. Та й хороша: як тарган у сметану впав. Кобел. у.

2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. КС. 1898. VII. 43. ум. таргане́ць, тарганчик.

Значення в інших словниках

1. тарганець — таргане́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тарганець — ТАРГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до тарга́н.  Словник української мови у 20 томах
3. тарганець — -нця, ч. Зменш. до тарган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тарганець — ТАРГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до тарга́н.  Словник української мови в 11 томах