тасувати
Тасува́ти, -су́ю, -єш
гл.
1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у.
2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Словник української мови ГрінченкаТасува́ти, -су́ю, -єш
гл.
1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у.
2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Словник української мови Грінченка