татарка

Татарка, -ки

ж.

1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) раст. Allium fistulosum L. Анн. 23.

3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444.

4) Сортъ дыни.

5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. ум. татаронька, татарочка.

Значення в інших словниках

1. Татарка — Тата́рка іменник жіночого роду місцевість  Орфографічний словник української мови
2. татарка — ТАТА́РКА див. тата́ри.  Словник української мови у 20 томах
3. татарка — див. татари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Татарка — (Tatarka) Домінік, 1913-89, словацький письменник; філософські оповідання та романи моральної та екзистенціальної тематики; літературні нариси, репортажі.  Універсальний словник-енциклопедія
5. татарка — ТАТА́РКА див. тата́ри.  Словник української мови в 11 томах