татарка
Татарка, -ки
ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) раст. Allium fistulosum L. Анн. 23.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. ум. татаронька, татарочка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Татарка — Тата́рка іменник жіночого роду місцевість Орфографічний словник української мови
- татарка — ТАТА́РКА див. тата́ри. Словник української мови у 20 томах
- татарка — див. татари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Татарка — (Tatarka) Домінік, 1913-89, словацький письменник; філософські оповідання та романи моральної та екзистенціальної тематики; літературні нариси, репортажі. Універсальний словник-енциклопедія
- татарка — ТАТА́РКА див. тата́ри. Словник української мови в 11 томах