татарчатко

Татарча, -чати

с. Татаренокъ. ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.

Значення в інших словниках

1. татарчатко — татарча́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. татарчатко — ТАТАРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до татарча́. Теща дитя колисала І дитині приспівала “Люлю, люлю, татарчатко, По доненьці унучатко” (з думи); – Не проклинай мене, мамо. Нащо змалку так казала – татарчатком називала? Нащо, мамо! (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
3. татарчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до татарча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. татарчатко — ТАТАРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до татарча́.  Словник української мови в 11 томах