твориво

Твориво, -ва

с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.

Значення в інших словниках

1. твориво — Удаваність, притворство [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. твориво — тво́риво іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. твориво — ТВО́РИВО, а, с., заст. Твір (у 1 знач.); матеріал для творіння. [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився?...  Словник української мови у 20 томах
4. твориво — -а, с., заст. Твір (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. твориво — ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл.  Словник синонімів української мови
6. твориво — Тво́риво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. твориво — ТВО́РИВО, а, с., заст. Твір (у 1 знач.). [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Л. Укр., III, 1952, 440); Навіть і сонце, з небесних шпилів обливаючи світлом Твориво скрізь світове і ріллю огріваючи жаром...  Словник української мови в 11 томах