тендітний —
див. слабий; худий
Словник синонімів Вусика
тендітний —
[теин'д’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
тендітний —
ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М.
Словник української мови у 20 томах
тендітний —
-а, -е. 1》 Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). || Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений. 2》 Фізично нерозвинутий. || Слабкий, неміцний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тендітний —
ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами).
Словник синонімів української мови
тендітний —
ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах