Значення в інших словниках
-
тендітний —
тенді́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
тендітний —
Делікатний, витончений, ніжний; (- будову) тонкий, не масивний; (хто) крихкотілий, неміцний, слабкий; (- душу) діткливий, вразливий; (- міру вияву) ледь помітний <�відчутний>.
Словник синонімів Караванського
-
тендітний —
[теин'д’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
тендітний —
ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М.
Словник української мови у 20 томах
-
тендітний —
-а, -е. 1》 Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). || Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений. 2》 Фізично нерозвинутий. || Слабкий, неміцний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тендітний —
ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами).
Словник синонімів української мови
-
тендітний —
Тенді́тний, -на, -не (делікатний)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тендітний —
ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
тендітний —
Тендітний, -а, -е Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Словник української мови Грінченка