теслиця
Тесли́ця, -ці
ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249.
2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка