теслиця
ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж.
1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев’яних ложок, ночов і т. ін.
— А яких же струментів [інструментів] уживаєте? — Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (Фр., II, 1950, 134).
2. Те саме, що тесло́.
Гупає батько теслицею, і шматочки дерева розлітаються по всій хаті (Стельмах, І, 1962, 135).
Словник української мови (СУМ-11)