1. Словник української мови в 11 томах

теслиця

ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж.

1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев’яних ложок, ночов і т. ін.

— А яких же струментів [інструментів] уживаєте? — Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (Фр., II, 1950, 134).

2. Те саме, що тесло́.

Гупає батько теслицею, і шматочки дерева розлітаються по всій хаті (Стельмах, І, 1962, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теслиця — тесли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. теслиця — ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев'яних ложок, ночов і т. ін. – А яких же струментів [інструментів] уживаєте? – Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. теслиця — -і, ж. 1》 Різець кустарного виробництва для вирізування дерев'яних ложок, ночов і т. ін. 2》 Те саме, що тесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. теслиця — ТЕСЛО́ (вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища), ТЕСЛИ́ЦЯ, ТЕ́СЛА. Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Словник синонімів української мови
  5. теслиця — Тесли́ця, -ці ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69. Словник української мови Грінченка