теслиця
ТЕСЛО́ (вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища), ТЕСЛИ́ЦЯ, ТЕ́СЛА. Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах); Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, Теслу, було, і струг покине Та й дивиться (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теслиця — тесли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- теслиця — ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев'яних ложок, ночов і т. ін. – А яких же струментів [інструментів] уживаєте? – Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- теслиця — -і, ж. 1》 Різець кустарного виробництва для вирізування дерев'яних ложок, ночов і т. ін. 2》 Те саме, що тесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теслиця — ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев’яних ложок, ночов і т. ін. — А яких же струментів [інструментів] уживаєте? — Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (Фр., II, 1950, 134). Словник української мови в 11 томах
- теслиця — Тесли́ця, -ці ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69. Словник української мови Грінченка