тесло

ТЕСЛО́ (вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища), ТЕСЛИ́ЦЯ, ТЕ́СЛА. Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах); Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, Теслу, було, і струг покине Та й дивиться (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тесло — тесло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тесло — ТЕСЛО́, а́, с. Вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). При кістяку .. виявлено мідний посріблений кинджал, мідні тесло і шило (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тесло — -а, с. Вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тесло — ТЕСЛО́, а́, с. Вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). При кістяку.. виявлено мідний посріблений кинджал, мідні тесло і шило (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 70). Словник української мови в 11 томах
  5. тесло — Тесло́, -ла с. Родъ плотничьяго топора. Словник української мови Грінченка