Словник української мови Грінченка

ткацтво

Ткацтво, -ва

с.

1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254.

2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ткацтво — тка́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. ткацтво — ТКА́ЦТВО, а, с. 1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин. Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (з наук. літ.). 2. збірн., заст.  Словник української мови у 20 томах
  3. ткацтво — -а, с. 1》 Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин. 2》 збірн., заст. Ткачі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ткацтво — Тка́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ткацтво — ТКА́ЦТВО, а, с. 1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов’язана з виробництвом тканин. Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (Матер. з етногр.., 1956, 21).  Словник української мови в 11 томах