ткацтво

ТКА́ЦТВО, а, с.

1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов’язана з виробництвом тканин.

Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (Матер. з етногр.., 1956, 21).

◊ Худо́жнє тка́цтво — виготовлення, виробництво декоративних тканин і художньо оформлених тканих виробів.

Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски, різнобарвні крайки, хустки та інші тканини XVIII — початку XX ст. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 35).

2. збірн., заст. Ткачі.

Все ткацтво зійшлося (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. ткацтво — тка́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ткацтво — ТКА́ЦТВО, а, с. 1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин. Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (з наук. літ.). 2. збірн., заст.  Словник української мови у 20 томах
3. ткацтво — -а, с. 1》 Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин. 2》 збірн., заст. Ткачі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ткацтво — Тка́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ткацтво — Ткацтво, -ва с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  Словник української мови Грінченка