топуз

Топуз, -за

м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.

Значення в інших словниках

1. топуз — -а, ч. Мідний козацький ніж півметра завдовжки, що його носили за поясом.  Великий тлумачний словник сучасної мови