топуз

топу́з

-а, ч.

Мідний козацький ніж півметра завдовжки, що його носили за поясом.

Значення в інших словниках

1. топуз — Топуз, -за м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.  Словник української мови Грінченка