тороплений

Тороплений, -а, -е

Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. тороплений — торопле́ний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. тороплений — див. боязкий; дурний; жвавий; зляканий; розгублений  Словник синонімів Вусика
3. тороплений — ТОРОПЛЕ́НИЙ, а, е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний. То бігала [Дидона], якби шалена, Стояла довго тороплена, Кусала ногті [нігті] на руках (І. Котляревський); – Ей, люде добрі!...  Словник української мови у 20 томах
4. тороплений — -а, -е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний. || Який виражає розгубленість, замішання. Тороплені очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тороплений — Торопле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тороплений — ТОРОПЛЕ́НИЙ, а, е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний. То бігала [Дидона], якби шалена, Стояла довго тороплена, Кусала ногті [нігті] на руках (Котл., І, 1952, 84); — Ей, люде добрі!...  Словник української мови в 11 томах