тороплений

ТОРОПЛЕ́НИЙ, а, е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний.

То бігала [Дидона], якби шалена, Стояла довго тороплена, Кусала ногті [нігті] на руках (Котл., І, 1952, 84);

— Ей, люде добрі! — кричать інші селянам, що, мов тороплені овечки, блукають по полю. — Рятуйте нас, а то й вам те буде! (П. Куліш, Вибр., 1969, 175);

Скулився [Бекір] долі біля порога і щохвилини скакував — заспаний, наляканий і тороплений, хоч його поміч не була потрібна (Коцюб., II, 1955, 155);

— Чого нас лякаєш! Заткни каглу, ми не тороплені! — гримнув на нього Лесь Якубенко (Стельмах, Хліб.., 1959, 645);

*У порівн. Із келії матушки-ігумені вискочила келейниця і кидалась по подвір’ї, мов тороплена (Коцюб., II, 1955, 109);

// Який виражає розгубленість, замішання.

Тороплені очі.

Значення в інших словниках

1. тороплений — торопле́ний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. тороплений — див. боязкий; дурний; жвавий; зляканий; розгублений  Словник синонімів Вусика
3. тороплений — ТОРОПЛЕ́НИЙ, а, е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний. То бігала [Дидона], якби шалена, Стояла довго тороплена, Кусала ногті [нігті] на руках (І. Котляревський); – Ей, люде добрі!...  Словник української мови у 20 томах
4. тороплений — -а, -е, розм. Який перебуває в стані дуже великої розгубленості, замішання; приголомшений, очманілий, божевільний. || Який виражає розгубленість, замішання. Тороплені очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тороплений — Торопле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тороплений — Тороплений, -а, -е Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.  Словник української мови Грінченка