тримати
Трима́ти, -ма́ю, -єш
гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. МПр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Камен. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято. Ном.
Словник української мови Грінченка