тримати
Трима́ти (з ким?). Підтримувати стосунки, знатися з кимось. Я тримаю таки з Угорскою Русию! — обізвав ся Опалка, душком випорожнивши склянку (Галіп, 47); Руске населене [у Вашківцях над Черемошем] майже виключно хліборобске. Населене, як бачимо, доволі густе, а ґрунту мало, дуже мало. Є вправді кількох богачів, але ті не хотять тримати "зі старцями”, они "фудульні ” на свої фальчі і ідуть за тим, що має тих фалеч єще більше (Б., 1907, 94, 1)
// пол. trzymać (z kimś, za kimś) — бути на чиємусь боці, бути прибічником (кого?, чого?).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.