Словник української мови Грінченка

тростити

Трости́ти, -щу́, -сти́ш

гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тростити — -остить, недок., вет., діал. Хворіти на тросту (про коня). Кінь тростить.  Великий тлумачний словник сучасної мови