тростити

трости́ти

-остить, недок., вет., діал.

Хворіти на тросту (про коня). Кінь тростить.

Значення в інших словниках

1. тростити — Трости́ти, -щу́, -сти́ш гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.  Словник української мови Грінченка