тріска

Тріска, -ки

ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. ум. трісочка.

Значення в інших словниках

1. тріска — трі́ска іменник жіночого роду скіпка * Але: дві, три, чотири трі́ски тріска́ іменник жіночого роду риба збірн.  Орфографічний словник української мови
2. тріска — Скіпка, скалка, (стругана) стружка, мн. ТРІСКИ, друзки, дрізки  Словник синонімів Караванського
3. тріска — Скалка, скіпа, скіпка Приповідки: Ліс рубають — тріски летять  Словник синонімів Вусика
4. тріска — I [тр’іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і тр'іские (скіпка) II [тр'іска] -ки, д. і м. тр'іс'ц'і (риба)  Орфоепічний словник української мови
5. тріска — ТРІСКА́, и́, ж. Промислова риба північних морів. Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої .. тріски (М. Трублаїні); Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (з наук.-попул. літ.). ТРІ́СКА, и...  Словник української мови у 20 томах
6. тріска — тріска: ◊ як не гімно́, то тріска не щастить (ср, ст)||не гімно, то тріска все до мене <�нашого дому..> припливе ◊ як не гімно́, то трі́ска все до ме́не <�на́шого до́му...> припливе́ = як не гімно́, то трі́ска  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. тріска — Де рубають дрова, там тріски летять. Де робиться велике діло, там бувають і малі страти. До нього без якої будь тріски не приступай. Іронія з гордого чоловіка. Нема що на тріску взяти. Дуже маловажна причина, а багато клопоту.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. тріска — I тр`іска-и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, якого відкололи або який відколовся від стовбура, колоди тощо. || Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. || Уламок чогось дерев'яного. || Стружка з дерева. || збірн., спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. тріска — Розповсюджена морська риба, має багато різновидів, що визначаються за розміром — довж. від 35 см (т. балтійська) до 170 см (т. океанська); хижак, тримається косяками; у риболовецькому промислі — 2 місце після оселедця.  Універсальний словник-енциклопедія
10. тріска — на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І.  Фразеологічний словник української мови
11. тріска — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).  Словник синонімів української мови
12. тріска — Трі́ска, -ки, -сці; тріски́, трісо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. тріска — ТРІ́СКА, и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам...  Словник української мови в 11 томах