тріска —
трі́ска іменник жіночого роду скіпка * Але: дві, три, чотири трі́ски тріска́ іменник жіночого роду риба збірн.
Орфографічний словник української мови
тріска —
I [тр’іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і тр'іские (скіпка) II [тр'іска] -ки, д. і м. тр'іс'ц'і (риба)
Орфоепічний словник української мови
тріска —
ТРІСКА́, и́, ж. Промислова риба північних морів. Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої .. тріски (М. Трублаїні); Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (з наук.-попул. літ.). ТРІ́СКА, и...
Словник української мови у 20 томах
тріска —
тріска: ◊ як не гімно́, то тріска не щастить (ср, ст)||не гімно, то тріска все до мене <�нашого дому..> припливе ◊ як не гімно́, то трі́ска все до ме́не <�на́шого до́му...> припливе́ = як не гімно́, то трі́ска
Лексикон львівський: поважно і на жарт
тріска —
Де рубають дрова, там тріски летять. Де робиться велике діло, там бувають і малі страти. До нього без якої будь тріски не приступай. Іронія з гордого чоловіка. Нема що на тріску взяти. Дуже маловажна причина, а багато клопоту.
Приповідки або українсько-народня філософія
тріска —
I тр`іска-и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, якого відкололи або який відколовся від стовбура, колоди тощо. || Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. || Уламок чогось дерев'яного. || Стружка з дерева. || збірн., спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тріска —
Розповсюджена морська риба, має багато різновидів, що визначаються за розміром — довж. від 35 см (т. балтійська) до 170 см (т. океанська); хижак, тримається косяками; у риболовецькому промислі — 2 місце після оселедця.
Універсальний словник-енциклопедія
тріска —
на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І.
Фразеологічний словник української мови
тріска —
I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).
Словник синонімів української мови
тріска —
ТРІ́СКА, и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам...
Словник української мови в 11 томах
тріска —
Тріска, -ки ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. ум. трісочка.
Словник української мови Грінченка