туй
I. Туй
нар.
1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати. Гол. III. 227.
2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Драг. 261. Він, здається, туй-туй умре. Шейк.
---------------
II. Туй
меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка