туй

ТУЙ, ТУЙ-ТУ́Й, підсил. част., діал. Ось, ось-ось.

Здавалося, що туй-туй виступлять сльози на його старечих.. очах (Фр., VIII, 1952, 142);

— Ви сьогодні розсіяні, панно Наталю. Перше губили ви брошку, а тепер не бачите, що колесо брички туй-туй захопить вашу сукню (Коб., III, 1956, 241).

Значення в інших словниках

1. туй — Туй: — тут, зараз [2,XIII] — тут; туй-туй: от-от, ось-ось, умить [V] — ось, ось-ось, тут [I]  Словник з творів Івана Франка
2. туй — ТУЙ, ТУЙ-ТУ́Й, підсил. част., діал. Ось, ось-ось. Здавалося, що туй-туй виступлять сльози на його старечих .. очах (І. Франко); – Ви сьогодні розсіяні, панно Наталю. Перше губили ви брошку, а тепер не бачите, що колесо брички туй-туй захопить вашу сукню (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. туй — I туй-туй, підсил. част., діал. Ось, ось-ось. II туй-туй, виг., зах. Крик на звіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. туй — I. Туй нар. 1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати. Гол. III. 227. 2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Драг. 261. Він, здається, туй-туй умре. Шейк. --------------- II. Туй меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.  Словник української мови Грінченка