тупець

Тупець, -пця

м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.

Значення в інших словниках

1. тупець — тупе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тупець — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. тупець — ТУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Те саме, що тупа́к 1.  Словник української мови у 20 томах
4. тупець — -пця, ч. Те саме, що тупак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тупець — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.  Словник синонімів української мови
6. тупець — ТУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Те саме, що тупа́к 1.  Словник української мови в 11 томах