Орфографічний словник української мови

тупець

тупе́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тупець — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  2. тупець — ТУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Те саме, що тупа́к 1.  Словник української мови у 20 томах
  3. тупець — -пця, ч. Те саме, що тупак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупець — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.  Словник синонімів української мови
  5. тупець — ТУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Те саме, що тупа́к 1.  Словник української мови в 11 томах
  6. тупець — Тупець, -пця м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.  Словник української мови Грінченка