Словник української мови Грінченка

тупкати

Тупкати, -каю, -єш

гл.

1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.

2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тупкати — ту́пкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тупкати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
  3. тупкати — ТУ́ПКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Переступати з ноги на ногу на одному місці. Біля церкви зупинили всіх. Старшини зайшли всередину, а вояки тупкали ногами, інші товпилися біля кухонь, грілися (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  4. тупкати — -аю, -аєш, недок., розм. Переступати з ноги на ногу на одному місці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тупкати — ТУ́ПКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Переступати з ноги на ногу на одному місці. Біля церкви зупинили всіх. Старшини зайшли всередину, а вояки тупкали ногами, інші товпилися біля кухонь, грілися (Ірчан, II, 1958, 232).  Словник української мови в 11 томах