тупцяти
Тупцяти, -цяю, -єш
гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. см. тупцювати.
Словник української мови ГрінченкаТупцяти, -цяю, -єш
гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. см. тупцювати.
Словник української мови Грінченка