туркеня

Туркеня, туркиня, -ні

ж.

1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк.

2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.

Значення в інших словниках

1. туркеня — турке́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки.  Словник української мови у 20 томах
3. туркеня — див. турки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. туркеня — Турке́ня, -ні, -нею, -ке́не! -ке́ні, -ке́нь, -ке́ням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки.  Словник української мови в 11 томах