Орфографічний словник української мови

туркеня

турке́ня

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки.  Словник української мови у 20 томах
  2. туркеня — див. турки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. туркеня — Турке́ня, -ні, -нею, -ке́не! -ке́ні, -ке́нь, -ке́ням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки.  Словник української мови в 11 томах
  5. туркеня — Туркеня, туркиня, -ні ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.  Словник української мови Грінченка