туртус

Туртус, -са

м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.

Значення в інших словниках

1. туртус — Гомін, шамотнява  Словник застарілих та маловживаних слів