туртус
Туртус, -са
м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туртус — Гомін, шамотнява Словник застарілих та маловживаних слів