турувати
Турува́ти, -ру́ю, -єш
гл.
1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г.
2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турувати — див. говорити Словник синонімів Вусика