турувати

Турува́ти, -ру́ю, -єш

гл.

1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г.

2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турувати — див. говорити Словник синонімів Вусика