Словник української мови Грінченка

тяглий

Тяглий, -а, -е

Имѣющій рогатый скотъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тяглий — тя́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тяглий — ТЯ́ГЛИЙ, а, е, діал. Який має робочу худобу. Тяглі селяни.  Словник української мови у 20 томах
  3. тяглий — Той, що мав підводу, пару волів  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. тяглий — -а, -е, діал. Який має робочу худобу. Тяглі селяни — а) в Російській державі в 15 – поч. 18 ст. – селяни, які сплачували державні податки й виконували державні повинності; б) заможна частина феодально залежного селянства в шляхетській Польщі...  Великий тлумачний словник сучасної мови