убрикнути

Убрикнути, -кну, -неш

гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань. Ном. № 3249.

Значення в інших словниках

1. убрикнути — убрикну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. убрикнути — див. вбрикнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти.  Словник української мови в 11 томах