Словник української мови Грінченка

уволити

Уволити

см. уволяти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. уволити — уво́лити дієслово доконаного виду виконати, задовольнити  Орфографічний словник української мови
  2. уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. уволити — див. уволювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати.  Словник української мови в 11 томах