уволити

Уволити

см. уволяти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уволити — уво́лити дієслово доконаного виду виконати, задовольнити Орфографічний словник української мови
  2. уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уволити — див. уволювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати. Словник української мови в 11 томах