уволити
Уволити
см. уволяти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уволити — уво́лити дієслово доконаного виду виконати, задовольнити Орфографічний словник української мови
- уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати. Словник української мови у 20 томах
- уволити — див. уволювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уволити — УВО́ЛИТИ див. уво́лювати. Словник української мови в 11 томах