увіристий

Увіристий, -а, -е

Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.

Значення в інших словниках

1. увіристий — УВІ́РИСТИЙ, а, е, діал. Настирливий, докучливий.  Словник української мови у 20 томах
2. увіристий — -а, -е, діал. Настирливий, докучливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови