1. Словник української мови Грінченка

увіристий

Увіристий, -а, -е

Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увіристий — УВІ́РИСТИЙ, а, е, діал. Настирливий, докучливий. Словник української мови у 20 томах
  2. увіристий — -а, -е, діал. Настирливий, докучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови