угнатися
Уганя́тися, -ня́юся, -єшся
сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл.
1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9.
2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить.
3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68.
4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Словник української мови Грінченка